Так ніжно подих вітру обвіває, 

Легенько й тепло, як і личить літу.

Природи спокій живить, надихає,

Дух заспокоює у цих клопотах світу.

І хочеться у тиші залишатись,

Зануритись у власної душі глибини,

Повірити в цей спокій, не вагатись

Шукати у душі своїй перлини,

Що досвід їх плекав упевнено і пильно

Із підсумку життєвих всіх уроків...

У всіх випробуваннях долі бути сильною

І цінувати велич своїх років.

 

22.07.2025.    Н. Гавінська