Українська література Урок 65
Тема: Сучасна
воєнна література. Творчість Артура Дроня
Тривалість уроку – 45 хв.
Тип уроку – урок позакласного читання
Наочність та обладнання: мультиборд,
презентація, копії текстів новел А.Дроня.
Мета:
* Навчальна: ознайомити учнів з поняттям сучасної прозової воєнної
літератури на прикладі новелістичної творчості Артура Дроня.
* Розвивальна: розвивати навички аналізу та інтерпретації
літературних творів, заохотити учнів продовжувати досліджувати цю тему
самостійно.
* Виховна: сприяти
формуванню активної життєвої позиції та емоційного інтелекту, вміння
висловлювати власну думку щодо прочитаного.
Вступ (5 хв.): оргмомент,
психологічне налаштування, запис теми уроку.
Вступне слово: Сучасна воєнна література відображає події, які
відбуваються в наш час, і часто заснована на реальних подіях. Сьогодні ми
зосередимося на творчості Артура Дроня, який є одним із яскравих представників
цього напряму. Поява минулого року книги малої прози «Гемінґвей нічого не знає»
цього молодого львівського автора викликала хвилю відгуків у соцмережах. Про
свої враження після прочитання її писали знамениті письменники (Марія Матіос) і
священники (о.Юстин Бойко), блогери і політики. Книга зачепила багатьох,
особливо тих, хто стежить за сучасною літературою. Тож і ми поділимося своїми
думками з приводу сенсів, які автор прагне донести до читачів як в Україні, так
і у світі.
Навіщо вам потрібно було прочитати найважливіші
фрагменти з цієї збірки новел? Чи взяли ви щось для себе?
Мотивація: формування критичного мислення, активної життєвої
позиції та емоційного інтелекту, вміння висловлювати власну думку.
(Роздати учням картки для
висловлення на них рефлексії упродовж уроку
«Що у книзі Артура Дроня є важливим для мого життєвого чи професійного досвіду?»)
Основна частина (30 хв.):
1.
Коротка біографія Артура Дроня: його життя,
освіта, участь у воєнних діях. У
супроводі учнівської презентації.
2. Аналіз ключових новел Артура Дроня: які сенси автор доносить до нас, як передає емоції та переживання, які літературні засоби використовує для цього. Які жанрові ознаки новели у кожному із творів?
●
«Героїв не
міняють»
●
«Найновіший
Завіт»
●
«На Східному
фронті все змінилось»
●
«Гемінґвей нічого
не знає»
●
«Культура в
рюкзаку»
●
«Женя. He. She. It»
●
«Назавжди про
тебе»
3.
Виступ офіцера
Олексія Романовича Марковича (5 хв.)
4. Авторський вірш «Випускникам – 2026» (2 хв.)
Випускники — то статус особливий:
Розумні, вправні, стримані і
вмілі
Для кожного з вас гарт по-своєму
важливий,
У кожного свої є мрії, плани й цілі.
Он хтось із вас продовжує родинну справу
—
Стає захисником услід за батьком.
А хтось просто не може дати на поталу
Своє минуле, окуповане зненацька...
Бо це не просто спогади — це пам'ять
роду,
Те, що дарує вам упевненість силу.
Ваше навчання тут, в ліцеї, — це вже
згода
Служіння, що дає людині крила.
Хтось мріє про десантно-штурмові
війська,
А хтось в уяві за штурвалом в небі.
Цей за комп'ютер сяде — є місія
безпекова й така.
Той буде моніторити логістики потреби.
Де б ви себе у ці роки буремні не
знайшли,
Потрібні всюди будете і справді
незамінні.
Ви в юності шлях воїна, здолавши все,
пройшли,
Бо кличе час до лав захисників батькам
на зміну.
18.04.2026 Н.Гавінська
(Зібрати
картки)
Висновок-рефлексія (3 хв.):
1.
Чому, на
вашу думку, важливо читати сучасну воєнну літературу?
2. Які почуття викликають у вас твори Артура Дроня?
Домашнє завдання:
Прочитати вірші Павла Вишебаби
та підготувати усний відгук про них.
●
«Героїв не міняють»
Проблематика.
сенси: Відповідальність та емпатія стосовно тих, хто уже
на війні. Ті, хто в тилу, цивільні, повинні бути не спостерігачами, а стати гідними подвигів Героїв.
(Ліна Костенко
«Себе пізнаємо в біді …»)
Не
відсторонюватися від війни, не перекладати відповідальність лише на Героїв. які
на фронті. Відмовки від мобілізації – це виправдання відстороненості. Війна
– для всіх. На жаль, у суспільстві акценти не на необхідності мобілізації,
а на способах ухиляння від неї. А війна – це не про 100%-у загибель, це
про виконання військовозобов’язаними свого обов’язку задля виживання усіх.
Зараз емпатія – це вміння подбати про інших, хто фізично потребує заміни в
окопах, щоб потім не хоронити… Нові часи – нові правила виживання: життя вже не
безкоштовне, його треба захищати почергово. Ті, хто зараз на фронті,
взяли на себе відповідальність за себе і за того хлопця, тепер настала черга
того хлопця. Герої виснажуються без заміни – і вмирають. Має
бути позиція: «Я і є ЗСУ».
●
«Найновіший
Завіт»
Проблематика. сенси: Велич і жертовність подвигу наших захисників.
Події Нового Завіту перегукуються з теперішнім часом
війни: Марія – прообраз усіх матерів українських військових
(виховали дітей, які належить не лише їм, а цілій нації). Ісус у
Гетсиманському саду – образ військового-українця («Забери від мене цю
піксельну форму, але хай не моя, а Твоя буде воля»). Ніхто не хоче бути на
війні, але мусить.
●
«На Східному фронті все змінилось»
Проблематика.
сенси: Потрібна нова література: антивоєнна, але не
антимілітарна, яка б відокремила тих, хто зі зброєю напав, від тих, хто зі
зброєю захищається. Колишня антивоєнна література (Ремарк) уже шкідлива,
бо урівнює жертву та агресора, тому нею маніпулює ворог, щоб
відбілити свідомі злочини начебто «обманутих жертв путінського режиму, - і Європа
вірить.
Ця війна – не за території, а за існування. У попередній антивоєнній літературі ворог олюднений. А теперішні вороги масово і з насолодою чинять злочини проти людяності. Всі без винятків. А Європа жалісливо сприймає їх як «заручників путінського режиму». Нова антивоєнна література – Личаківський цвинтар, могила письменниці, убитої росіянами Вікторії Амеліної, яка знайшла і опублікувала щоденник закатованого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
●
«Гемінґвей нічого не знає»
Проблематика.
сенси: Позбутися ілюзій про війну після читання творів про
Першу світову. Коли автор отримав власну війну – втратив кумира юності
Гемінґвея: той колись вирушив на війну по пригоди, а в Україні фронт прийшов до
нас – і вибору не було. Зараз війна без вибору, екзистенційна, на виживання
нації. Українцям потрібен власний голос, а не ідеї Гемінґвея. Українці
захищають своє право на свободу – і захищають всю Європу.
●
«Культура
в рюкзаку»
Проблематика.
сенси: Російська література і культура – культура
вбивць і ґвалтівників, вона є маркером ідеології, засобом впливу і
поширення великорускіх ідей. Національна література – це коли в
боротьбі за свободу націю супроводжують письменники.
● «Женя.
He. She. It»
Проблематика,
сенси: Женя – захисник Маріуполя, з «Азовсталі» - про полон:
там треба жити мріями, спогадами, віршами з пам'яті (Віктор Франкл «Людина у
пошуках справжнього сенсу»). У полоні
(повернення колишніх концтаборів) відбувається переосмислення цінностей.
А за кордоном і не уявляють, який тепер «дорослий» світ – жорстокий.
●
«Назавжди про тебе»
Проблематика. сенси: Література –
це тепер спосіб вирвати пам'ять про Героїв у смерті, у часу. (с.120 книги)
Рефлексія «Що у книзі Артура Дроня є
важливим для мого життєвого чи професійного досвіду?» Ліцеїст _______________________________
