ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗАВДАНЬ З ЕЛЕМЕНТАМИ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ЛІЦЕЇСТІВ

ГАВІНСЬКА Наталія Миколаївна

вчителька української мови та літератури, спеціалістка вищої категорії, учитель-методист

 

У процесі реалізації методичної проблеми щодо формування особистості ліцеїста-майбутнього фахівця національного сектору безпеки та оборони, не можу оминути увагою актуальні практичні аспекти військово-професійної орієнтації вихованців.

На уроках української словесності важливо розвивати навички аналізу мовного матеріалу та його практичного застосування, критичне мислення ліцеїстів; вміння правильно будувати усне та писемне мовлення. Не менш вагомим аспектом є реалізація виховної мети: стимулювання в ліцеїстів процесів саморозвитку, формування зацікавленості військовими спеціальностями.

Створювати та використовувати під час навчальних занять мовленнєві завдання з елементами військово-професійної орієнтації можна у різноманітних форматах:

Ø  як проблемні питання для обговорення чи дискусії,

Ø  як тексти (вибрані зі спеціалізованої літератури) для редагування або проведення тематичних диктантів,

Ø  як дидактичний матеріал, на основі якого доцільно проводити закріплення вивчених правил, аналіз синтаксичних та пунктуаційних особливостей,

Ø  як домашні завдання пошукового характеру для ознайомлення в ліцейній бібліотеці зі спеціалізованою літературою та її опрацювання.

Наведені нижче тематичні завдання було використано на уроках української мови в поточному навчальному році. Реакцією ліцеїстів на ці вправи стало щире зацікавлення та жваве обговорення не лише мовленнєвих ознак, а й самого змісту текстів та речень. Тож такі завдання дають для вихованців ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ще й мотиваційний ефект.

Зокрема, для проведення контрольних чи навчальних диктантів у 9-10-х класах доцільно використовувати цікаві текстові фрагменти з мемуарів чи мотиваційної літератури колишніх військових.

Ось текст для навчального диктанту в 9 класі, знайдений у ліцейній бібліотеці у книзі «Бій: Психологія і фізіологія війни в часи війни та миру» Д. Гроссмана та         Л. Крістенсена:

«Пам'ятаєте слова Наполеона про те, що «момент найбільшої вразливості настає одразу після перемоги»? Ось чому розумний полководець контратакує одразу після того, як ворог витіснив його військо із займаних позицій. Бажано, щоб командир контратакував свіжими резервами, солдатами, не виснаженими фізично та психологічно «американськими гірками» бою. Оскільки ворог може розслабитися й стати вразливим у своїй перемозі, цілком ймовірно, що навіть невеликі сили зможуть його подужати й перебрати назад колишню позицію.

Щоб воїни не стали вразливими після того, як захоплять позицію, вони мусять бути навчені автоматично братися за виконання низки завдань, щоб утримати її під своїм контролем.

Вони повинні створити кругову охорону, підготувати позиції для захисту й визначити сектори ведення вогню на випадок контратаки супротивника. Вони повинні перерозподілити боєприпаси, пити багато рідини, надавати першу медичну допомогу, евакуювати поранених і полонених, а також облікувати все спорядження. Командири повинні контролювати ситуацію та доповідати про неї вищому керівництву.

Відпрацьовуючи таке завершення  операції під час тренувань, воїни в реальному бою не розслаблятимуться в цей вразливий момент, а будуть зайняті виконанням життєво важливих обов'язків, необхідних для виживання й успіху на полі бою.

Військові, поліцейські, пожежники, парамедики та інші працівники стресових професій повинні розвивати таке мислення, практикуючи консолідацію та реорганізацію, щоб бути готовими до наступної місії. Для представників таких професій наступний виклик, пов'язаний із високим ризиком, може статися будь-якої миті, і від їхньої здатності рухатися до наступної цілі залежить життя. Старе японське прислів'я лаконічно передає цю концепцію: «Після бою затягніть шнури шолома». Іншими словами, не втрачайте пильності, здобувши перемогу».  [2, с.62-63]

Для проведення контрольного диктанту в 10 класі було обрано з цієї ж книги інший текст виразно мотиваційного спрямування, що формує дух лицарства:            Ви коли-небудь замислювалися, чому поліцейські носять щит на лівому боці? Це прямий, зумисний, недвозначний натяк на стародавніх лицарів. Лицарі дійсно були. Вони прокидалися кожного дня і вбиралися в обладунки. Причіпляли до пояса зброю, а до лівого боку – щита. І вони йшли вперед і робили добрі справи, вершили правосуддя на землі.

Та порох переміг обладунки, і лицарів не стало.

Сьогодні знову, вперше за багато століть, і в військовій, і в правоохоронній спільнотах ми маємо вояків, які щодня одягають обладунки, беруть до рук щити, пристібають до пояса зброю і йдуть робити добрі справи.

Якщо вони не лицарі, якщо вони не паладини, не новий лицарський орден, то скажіть мені, хто вони?

Давні лицарі здаються нам трохи міфічними, але ці нові лицарі – реальні та втілюють дух лицаря-паладина стародавнього зразка, відданого правді та справедливості захисника слабких і пригноблених».       [2, с.23]

Синтаксичний та пунктуаційний аналіз простих і складних речень на уроках мови у 9 класі можна проводити як на вибраному зі спеціалізованої літератури матеріалі, так і на створеному із застосуванням ШІ. Наприклад, для повторення теми про основні види складнопідрядних речень (визначення членів речення, створення схем) ШІ запропонував такі:

Коли почався обстріл, військові швидко зайняли підготовлені позиції.

Командир повідомив, що операція проходитиме за новим планом.

Бійці, які тримають цю позицію, мають великий бойовий досвід.

Солдати повернулися на базу, коли завдання було виконано.

Військові змінили маршрут, бо противник активізував розвідку.

Техніка, що була пошкоджена, швидко повернулася у стрій.

Операцію відклали, оскільки погодні умови стали небезпечними.

Інженери укріпили оборону, щоб захистити цивільних.

Вогонь був надто щільний, так що просування довелося зупинити.

У процесі опрацювання у 9 класі теми «Складнопідрядні речення з кількома підрядними» було створено із застосуванням ШІ такі речення для роботи на дошці:

Солдати знали, що позиції заміновано, що відхід можливий лише після дозволу штабу.  (Однорідна підрядність)

Коли почався обстріл, бійці зрозуміли, що ворог намагається прорвати оборону.   (Неоднорідна підрядність)

Командир пояснив, що бійці мають утримувати позиції, поки не надійде підкріплення.   (Послідовна підрядність)

Розвідники доповіли, що бачили техніку, яка рухалася в бік кордону. (Послідовна підрядність)

Коли стемніло, бійці закріпилися на позиціях, які вдалося відбити, щоб уникнути раптової ворожої атаки. (З різними видами підр.)

Захисники вірили, що перемога буде за нами, бо кожен знав, чому ця боротьба є справедливою.  (З різними видами підр.)

При вивченні  у 9 класі та повторенні в 11 класі теми «Двокрапка в безсполучниковому складному реченні» метою було не лише закріплення знань через практичні завдання та інтерактивні вправи, а й стимулювання ліцеїстів до процесів саморозвитку. Тому для синтаксичного розбору було обрано такі створені ШІ речення:

Успіх має простий секрет: потрібні наполегливість і щоденна праця над собою.

Кожна помилка є своєрідним уроком: вона допомагає стати мудрішим.

Людина повинна пам’ятати просту річ: розвиток починається з дисципліни.

Усі зрозуміли одну істину: перемогу здобуває той, хто не здається.

Бійці мовчки перевіряли спорядження: попереду була важлива місія.

Військові добре знали правило: дисципліна рятує життя на полі бою.

            У процесі вивчення у 9 класі складного речення з різними видами зв’язку було використано такий мовленнєвий матеріал з книги колишнього «морського котика»:

Хоч який перед вами стоїть виклик, скажіть собі: ви впораєтеся з цим у потрібний час і в потрібному місці.   [1,с.46] 

Практика не робить нас невразливими до страху – вона дає інструменти, які можна використати в момент максимального стресу. [1,с.77] 

Придумайте десять можливих способів, коли все пішло не так, а потім потренуйтеся, як ви впораєтеся з усіма десятьма ситуаціями. [1,с.101]

Домашнє завдання на таких уроках теж може бути тематичним: виписати з військової літератури 5 складнопідрядних речень різних видів (аналогічно – складних безсполучникових речень чи складних із різними видами зв’язку) і створити до них схеми.

Цікавим для ліцеїстів-десятикласників став досвід редагування текстів, які спонукали до роздумів про вибір майбутнього фаху та стимулювали зацікавлення військовими спеціальностями. Звісно ж, взяті зі спеціалізованої чи науково-популярної літератури фрагменти попередньо довелося «наповнити помилками», щоб навчальну перевірку граматики, орфографії, пунктуації перетворити ще й на тренування уважності – риси, важливої для фахівців сектору безпеки та оборони. На цьому уроці ліцеїсти отримали індивідуальні картки з трьома текстами: для колективного редагування на дошці та на аркушах (текст 1), для самостійного опрацювання на уроці як закріплення навичок (текст 2) та для редагування у форматі домашньої роботи (текст 3).

Текст 1 (Із книги «Зі щитом або на щиті. Правда про війну» С.Кривоноса)

«Під час розроблення моделі української армії майбутнього треба мати на увазі, що армія «мирного часу» після війни такої інтенсивності просто не може залишитися такою самою за розміром. […] Правда в тому, що саме люди – самостійно організований національний спротив і не дуже технологічно озброєні сили оборони держави – зупинили наступ ворожої Росії та зірвали бліцкриг.

І саме передові технології мають рішуче змінити навантаження на людину в армії майбутнього. Передусім це автоматизація та роботизація армії, розвиток у ЗСУ стратегічної компоненти й нелінійних можливостей ведення війни – це дасть змогу тримати орієнтир на професійну армію нового покоління з потужним, високотехнологічним арсеналом зброї. Автоматизація озброєння та впровадження в нього елементів штучного інтелекту має забезпечити такий рівень, щоб у майбутньому першими в наступ пішли не люди, а бойові роботи. І в обороні зустріли ретельно запрограмовані й добре озброєні машини. У цифровій армії передбачена максимальна автономність дій і створення єдиної мережі поля бою для всіх учасників – і це одна з відчутних технологічних переваг вітчизняного війська.

Сучасні можливості розвідки, обробки інформації та передавання даних дадуть змогу впровадити систему ситуаційної обізнаності й автоматизовану систему управління військами.. Оборонні спроможності мають бути підсилені розвідувальними супутниками й захищеним інтернетом, безпілотною авіацією та підрозділами наземних і морських (включно з підводними) дронів».  [3, с.236]

Деформований текст 1.  «Підчас розробленя моделі україньської армії майбутьнього треба мати на увазі, що армія «мирного часу» після війни такої інтинсивності просто неможе залишитися такою самою за розміром. […] Правда в тому що саме люди – самостійно організований національний спротив і не дуже технологічно озброєнні сили оборони держави – зупинили наступ ворожої росії та зірвали бліц-криг.

І саме передові технології мають рішуче змінити навантажиня на людину в армії майбутьнього. Перед усім це автоматизація та роботизація армії, розвиток у ЗСУ стратигічної компоненти й нелінійних можливостей веденя війни – це дасть змогу тримати орієнтир на професійну армію нового поколіня з потужним, високо технологічним арсеналом зброї. Автоматизація озброєня та впроваджиня внього елиментів штучного інтилекту має забеспечити такий рівень, щоб у майбутьньому першими в наступ пішли не люди, а бойові роботи. І в обороні зустріли ретельно запрограмованні й добре озброєнні машини. У цифровій армії передбачена максимальна автономність дій і створиня єдиної мережі поля бою для всіх учасників – і це одна з відчутних тихнологічних периваг відчизняного війська.

Сучасні можливості розвідки, обробки інформації та перидаваня даних дадуть змогу впровадити систему ситуаційної обізнаності й автоматезовану систему управліня військами.. Оборонні спроможності мають бути підсилині розвідувальними супутниками й захищеним інтернетом беспілотною авіацією та підрозділами на земних і морських (включно з під водними) дронів».

Закріплення вивченого матеріалу (15 хв.) проводимо як індивідуальне редагування тексту 2 на оцінку.

«Війна за реальність – це комунікативна війна, що ведеться шляхом формування цінностей, переконань та емоцій людей і здійснення впливу на них.   

Загалом війна є найвищим ступенем протистояння в будь-якій сфері життя з метою змінити реальність у трьох просторах: фізичному (земля, вода, небо), когнітивному (уявлення людини про себе, інших та світ загалом) і віртуальному.

Особливість віртуального простору в тому, що він надає можливості впливу і у фізичному, і в когнітивному просторах. Онлайн можна хакнути програмне забезпечення атомної станції чи персональні дані людей, зруйнувати критичну інфраструктуру, розташовану на землі, у воді або в повітрі. І так само тут можна вполювати душу й мозок людини.

Комунікативна війна триває безперервно і стосується кожного в буквальному сенсі».   [4, с.22]                                                                                                   

Домашнє завдання: учням необхідно самостійно відредагувати короткий текст, який містить різні типи помилок, звернувши увагу на всі аспекти редагування, що були розглянуті на уроці. Текст 3 буде надано ліцеїстам у друкованому вигляді.

Текст 3. «Якщо ти не служив, не стирав ноги, не розумієш, як витягувати солдата з пекла, як виконати дуже специфічне завдання під час ризикованої операції – то й поставити завдання своїм підлеглим ти також не зумієш. У ССО тебе сприймають тоді, коли ти рівний: спав разом біля багаття, ділив із ними горня чаю, останню цигарку на полігоні чи на фронті. Мої переконання не змінилися: офіцер, який не був на посаді командира групи спецпризначення, не відчуватиме всієї специфіки цієї важкої й особливої служби. А щоб усе правильно спланувати, треба бути одним з вовків у зграї, яку очолюєш. У нас завжди казали: «Якщо ти не був молодим вовком, то досвідченим вовчиськом уже не станеш».     [4, с.78-79]

Готуючись до таких тематично насичених уроків, педагог попередньо повинен ґрунтовно опрацювати мовний матеріал: прочитати і проаналізувати книги військово-професійної орієнтації та мотиваційного характеру, ретельно вибрати змістовні і в навчальному, і виховному аспектах тексти чи речення, адаптувати їх для юнацького сприйняття, гармонійно ввести у контекст уроків. Така непомітна праця учителя потребує великих затрат його часу, проте формує у вихованців стійке зацікавлення уроками мови та очікування на них пізнання чогось нового й цікавого.

  

Список використаних джерел

1.      Вебб Б. Приборкати страх: досвід «морського котика» / Брендон Вебб і Джон Девід Манн; пер. з англ. Микити Тищенка. – Київ, Yakaboo Publishing, 2023. – 192 с.

2.      Гроссман Д., Крістенсен Л. Бій: Психологія і фізіологія війни в часи війни та миру / пер. з англ.. Андрій Накорчевський, фах. ред. Олег Фешовець. Львів: Видавництво «Астролябія», 2023. 720 с.

3.      Кривонос С. Зі щитом або на щиті. Правда про війну. К.: Брайт Букс, 2024. 366 с.

4.      Кулеба Д. Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. Київ: Книголав, 2019.384 с.