Людство нищить сучасна жахлива хвороба -

Моральна байдужість: у одних до  близьких людей та сім'ї,

А в когось - до рідної мови й землі, що зростила, до віри у Бога...  

Лише зяє  нічим не заповнена пустка в душі...

Звісно ж, легше цікавитись тільки собою

І власні проблеми ставити понад усе...

Вже й завмерти в хвилину мовчання зі схиленою головою -

Надто довго: життя так бурхливо кудись нас несе.

І в кишенях у більшості - круті айфони й смартфони,

А підписати петиції-вшанувати Героїв - наче щось не дає...

"Ми ж не проти, ми за!" - на словах таких легіони!

А де-факто байдуже прогортують стрічку: "То все не моє..."

Хтось живе на розрив, щоби іншим плече підставляти,

Не підступну підніжку, а саме допомоги плече.

Хтось в цей же час поспішає бюджет грабувати,

Бо знає: від відповідальності легко втече.

І повсюди успішно мудрують "диванні експерти":

То лякають, то навіюють моральний  сон.

Заганяють у бульбашку духовної смерти,

Де критично мислити  - то вже "в облом"...

І десь глибоко в серці непокоїть принишкла тривога:

В яку пастку бездушна байдужість врешті-решт заведе?

Не такою має бути скроплена кров'ю  Героїв в майбутнє дорога, 

Якщо хочемо БУТИ! НЕ БУДЬ-ЯК й НЕ БУДЬ-ДЕ... 

 

16.08.2025                          Н. Гавінська

Ілюстрація з просторів інтернету