Іноді хочеться залишитись поза часом,

Не жити у сучасному вирі жорстоких подій,

З найдорожчими якнайчастіше разом

Піклуватись про щось із переліку мрій...

Та польоти уяви обмежує сувора реальність:

Відпочивши ментально, берися до дій.

Щоб переламати жорстоку трагічну данність,

Не зневірюйся сам і надію в серцях засій

Власним прикладом - дією чи хоча би словом.

І відчуєш, як тишу серця енергія сповнює вщерть.

Відпочинок? Він буде колись, трохи згодом...

Лиш байдужим не будь - це вже справжня духовна смерть.

22.06.2025