Слова десь зачаїлись в серця глибині:
Не знають ще вони, що от-от мають народитись...
Проте неспокій творчий день при дні
Ніяк не дозволяє з цим змиритись.
Він душу сповнює передчуттям ясним,
Що прагне таїна поезії здійснитись.
І враз, мов спалахом осяяні нічним,
Слова готові думці впокоритись.
Багато їх, аж товпляться в смартфон,
Щоб висловить емоції яскраво!
Від себе відганяєш тихий сон:
Писати вірші - неспокійна справа...
І врешті вірш новий прямує до людей,
Шукає відгуку, осмислення, любові...
Він щойно народивсь і сповнений надій.
Зізнайтесь: Ви його прийнять готові?
27.01.2023 Н.Гавінська
Немає коментарів:
Дописати коментар