ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

В Літопис Слави українського народу 

Подвиг Героїв Крут вкарбовано назавжди!

Проти жорстокого  агресора зі сходу

Юна еліта нації тоді знялась відважно.

 

У нас із колегами в ліцеї - надійна охорона! Фотоспогад про ліцейний День відкритих дверей 28 січня 2023 року

 

Із поетичного циклу "Світло із темряви"

 

ЦІНА МОВИ

 

Рідна мова наша у битвах відстояна,

В історію тисячоліть утаємничена.

Прадавньою мудрістю предків  напоєна,,

Красою милозвучності закосичена.

 

Духовністю глибинною наснажена,

За те й указами царськими посічена.

Кулями Сандармоху влучно уражена,

Проте вистояла, бо козацька вона, вічна!

 

У думах кобзарських дбайливо збережена

У маминих колискових з любов'ю виспівана.

В поезії ліриків чутливо-бентежна,

Словами істини у книгах засіяна.

 

Кожним словом на вагу золота відважена,

 Арештами письменників загартована,

Недолугими "какая разніца?" обтяжена,

Засиллям російськомовним скована.

 

Новітніми покручами "сільською" обізвана, 

Зрусійщеними манкуртами агресивно зневажена 

Ракетними ударами по українцях нищена,

В  містах окупованих у підручниках палена.

 

Вже у цьому столітті  ордою убивць атакована,

Та народом не зраджена, на поталу не віддана.

Кров'ю славних Героїв  освячена-скроплена

І нащадкам в майбутнє переможно передана!

 

24.01.2023                                          Н.Гавінська

Із поетичного циклу "Світло із темряви"

 

УЧИТЕЛЬСЬКЕ.  

  

Зійшовся в суперечці з СЕРЦЕМ мудрий РОЗУМ:

"Мабуть, суворості замало у тобі!"

Воно ж якраз відчуло, що тим часом

Хтось знову  розчинився у юрбі...

Із поетичного циклу "Світло із темряви"

 

СЛОВО

 

"Буває мить якогось потрясіння..."

І раптом тиша словом зазвучить..

Коли - барвистим, наче золото осіннє,

Коли - невловним, мов небес блакить.

Йому під силу ласкою приспать дитину,

Стражденному додати волі жить.

Воно теплом зігріти може, як жарини,

А жаром гніву - душу спопелить.

В молитві - живить і  благословляє,

Серця відважні сповнює запалом дужим.

Наснажує,  сміється, захищає...

Нехай не буде лиш воно байдужим!

 

16.01.2023                Н.Гавінська

Із поетичного циклу "Світло із темряви"

 

Трагічний час настав  для України.

І, як  колись Франко, "будущим душу я тривожу":

Вже тисячі від нас кривавої години

Злетіли янголами у обитель Божу.

 

Вже стільки залізяччя в грудях  України!

Та свист ракети вкотре розриває тишу...

Із поетичного циклу "Світло із темряви"

 

Натягуєм на себе  маски. Соціальні. Так безпечно.

Вони - наш захист. В них призначення одне:

Нехай ніхто образою не вжалить наше серце,  

І гострим словом кривди душу  не дряпне .

 

Та миті є, коли емоцій не здолаєш,

Не  заховаєш за байдужості стіну.

І шквалом щирості ти сам себе лякаєш,

І потай віршем ловиш думку осяйну.