Останнім часом в
українських освітян, з огляду на об'єктивні політичні, соціальні, психологічні
(постійний стрес, когнітивні проблеми у молоді) обставини, додалася нова функція до вже усталених: у
закладах базової середньої освіти виникла необхідність не лише навчати та
виховувати, а й надолужувати попередні освітні втрати вихованців. Особливо
актуально це для ліцею, де починає навчатися з 8-го, 9-го чи вже 10-го класу
молодь зі всіх куточків України, серед іншого і з прифронтових територій чи
закордоння. Не у всіх ліцеїстів у минулому було системне повноцінне навчання.
Та і в місцях, де немає постійної небезпеки, не всі навчалися сумлінно,
перекладаючи іноді виконання навчальних завдань на ґаджети.
У
процесі подолання освітніх втрат першокурсників вагому роль відіграють фактори
мотивації вихованців до саморозвитку, а також налагодження зворотного зв'язку між учнями та педагогом.
Щодо
психологічних аспектів мотивації, як стверджують науковці, ефективною є
внутрішня: вона дає молоді змогу відчувати ситуацію успіху, власну значущість,
діставати задоволення не лише від результатів докладених зусиль (високих
оцінок, похвали, стійких характеристик-маркерів), але і від самого процесу
розвитку, вдосконалення. За словами Девіда Аллена, «немає більшої насолоди, ніж
насолода. яку відчуваєш від подолання труднощів, досягнення нових успіхів,
дозрівання нових бажань і їх здійснення» [1, с.25]. І тоді в юної особистості, яка, ймовірно,
страждає від прихованих психологічних комплексів (порівнюючи свій рівень
розвитку з ровесниками, які перебували в інших, сприятливих, умовах),
формуватиметься нова – позитивна - парадигма особистісних рейтингів: Я-«сьогоднішній»
порівнюю себе не з кимось іншим. а з Я-«учорашнім». Правильна мотивація
дозволяє не лише не поглибити, а й частково усунути психологічні перешкоди в
особистісних траєкторіях розвитку та навчання вихованців.
Керол Двек,
авторка наукової теорії про вплив способу мислення на особистість і її
здатність до навчання й розвитку, стверджує: «Якщо вірити, що людина постійно
розвивається, то негаразди не перетворюють її на невдаху, а є новим щаблем
розвитку» [2, с.14]. Психологиня
обґрунтувала вчення про «застиглий» та «рухомий» способи мислення: «Люди з
«рухомим» способом мислення почуваються найліпше. коли випробовують свої сили і
долають труднощі. Люди з «застиглим» способом мислення задоволені, коли все під
їхнім контролем. Якщо вони не почуваються розумними, талановитими, то швидко
знеохочуються. Людині із «застиглим» способом
мислення потрібне відчуття власної досконалості, для людей з «рухомим»
способом мислення важливий процес пізнання нового, подолання труднощів, рух
уперед» [2, с.13-14].
Ця
психолого-педагогічна теорія Керол Двек важлива для розуміння шляхів подолання
освітніх втрат і стосується як педагогів, так і вихованців, оскільки «люди з
«рухомим» способом мислення вірять, що особистісні риси – тільки точка відліку,
і їх можна й потрібно розвивати, докладаючи зусиль і спираючись на допомогу
оточення» [2, с.13].
Ефективний тільки такий
процес навчання, який передбачає можливість приділяти увагу зворотному зв'язку.
Це означає, що потрібно особливо ретельно аналізувати інформацію, яку вчитель
може отримати від учня. Зворотний зв'язок допомагає усвідомити, наскільки
ефективно просувається процес навчання, які якості особистості при цьому
розвиваються, наскільки удосконалюються здібності, у тому числі пізнавальні.
Зворотний зв'язок важливий
для вчителя, зацікавленого в якісному процесі навчання. Це допомагає оцінити
результат і скоригувати методику взаємодії з вихованцями. На підставі
коректного аналізу можна змінити підхід до процесу передачі інформації, щоб
поліпшити показники її засвоюваності. Кожен новий етап необхідно будувати в
індивідуальному порядку, враховуючи особливості досягнутого учнями раніше. Це
змушує диференціювати завдання, методики навчання, щоб домагатися гідних
результатів. «Перед учнями треба ставити лише реальні цілій допомагати їм
здобувати навички і ресурси, потрібні для їх досягнення», - стверджує Керол
Двек [2, с.22]. Зворотний зв'язок для учня – це теж важливий аспект, оскільки
дає змогу зрозуміти, якими є досягнення кожної конкретної людини, які їй притаманні недоліки. Одержуючи оцінку своєї
активності, учень більш уважно прислухається до порад, які допомагають
скоректувати індивідуальну траєкторію освітнього процесу.
На основі власного педагогічного досвіду
можу виділити такі ефективні напрямки корекційної роботи щодо подолання
освітніх втрат:
1. Використання технологій та медіаресурсів. Йдеться
про тематичні відеоматеріали, надіслані у групу чи індивідуально (невеликі за
обсягом і з можливістю самоперевірки). Учні можуть досліджувати тему, переглядаючи відеоматеріали,
або вирішувати інтерактивні завдання на освітніх платформах. Це дає їм
можливість здобувати знання в зручному форматі й темпі, а також стимулює до
самостійного пошуку додаткової інформації.
2. Активна системна робота з тематичними тестовими матеріалами
(онлайн на спеціалізованому сайті, друкованими, з електронного посібника) та у
форматі НМТ. Така діяльність є
важливим інструментом для підвищення мотивації, оскільки дозволяє застосовувати
знання на практиці й бачити реальні результати своїх зусиль.
3. Прийом «перевернутий урок», коли учні після
попередньої (на самопідготовці) теоретичної підготовки активно працюють на
уроці вже над виконанням практичних завдань
4. Взаємоконсультування учнів з опрацьованих тем на
самопідготовці. Вчитель,
оголошуючи домашнє завдання, повинен повідомляти не лише його зміст та обсяг,
але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації навчальної
роботи, яка забезпечить виконання домашнього завдання.
5. Взаєморецензування усних відповідей однокласників у
процесі навчального заняття. Похвала
та підтримка мотивують учнів продовжувати працювати над собою. Завжди треба
наголошувати на досягненнях учнів, підкреслювати їхній прогрес і надавати
конструктивний зворотний зв’язок. Під час опитування на уроці (виставлення оцінок) потрібно аналізувати
не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність,
оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання
завдань.
6. Рефлексія: усі письмові контрольні роботи повинні бути
проаналізовані на наступному уроці ( у різноманітних формах: виконання іншого
варіанта даної роботи, редагування речень, коментування орфограм). Ліцеїсти
прагнуть (це діє за умови дотримання академічної доброчесності, а не в ситуації
списування) зрозуміти, де саме вони припустилися помилки, який варіант
відповіді був правильним і чому. Така аналітична діяльність поступово формує
відповідальність за якість виконання завдань і демонструє залежність
результатів контролю від докладених у процесі підготовки зусиль. За відгуками
ліцеїстів, бали початкового рівня аж ніяк не мотивують, тож просто фіксувати
БПР і не давати можливості їх «відпрацювати» - негативна практика. Недоліки в
оціненій роботі необхідно проаналізувати та спонукати вихованців до завершення
«циклу»: чітко визначити, що саме їм треба довчити чи повторити, щоб згодом
отримати нове завдання та успішно його виконати. Оцінки за першу та другу
спроби виконання завдання (якщо це не контрольна робота) додаються та діляться
навпіл, тож усі результати враховані, але стимулом є шанс покращення не просто
оцінки, а саме знань та навичок. Також супутньо розвивається почуття
відповідальності за результати своєї діяльності та наполегливість.
7. Робота у групах з елементами змагальності. Використання навчальних ігор, конкурсів, змагань або
системи балів, де учні можуть довести свої переваги. Вони люблять брати участь
у віртуальних вікторинах. Такий підхід не тільки підвищує зацікавленість, але й
сприяє розвитку навичок співпраці у групі, логічного мислення та креативності.
Інтерактивні методи,
індивідуальний підхід, підтримка творчості та критичного мислення роблять
навчання цікавим і захопливим для сучасних учнів. Секрети мотивації до
вирішення сучасної проблеми подолання освітніх втрат – це не лише про те, як
викласти матеріал, а й про те, як формувати не «застиглий», а «рухомий» спосіб
мислення у ліцеїстів, як вчити не боятися помилок, а вміти аналізувати їх, як
створити атмосферу довіри, цікавості та активного пізнання, що спонукає учнів
досягати нових вершин.
Важливо об'єктивно контролювати процес освоєння учнями
інформації, гуманно ставитися до аудиторії. Фактично саме ідеї гуманізму –
фундамент дидактичної системи, які б особливості вона не мала в кожному
конкретному випадку.
І як підсумок: «Талановиті вчителі з «рухомим» способом мислення
дбають про кожного учня. Вони вірять у здатність їх до навчання і сприяють
повному розкриттю їхнього потенціалу. При цьому вчителі, котрі присвячують
багато часу найгіршим з учнів, аж ніяк не святі. Вони просто самі люблять навчатися,
і навчання інших – чудовий спосіб пізнавання нового про людей. свій предмет,
себе і життя» [2, с.21].
Використані джерела:
1.Девід Аллен. Як упорядкувати справи.
Мистецтво продуктивності без стресу // Ефективно вчуся, застосовую техніки й
інструменти. Когнітивний інтелект /
упор. ООО «Смарт Ридинг»». – Дніпро: Моноліт, 2019. – 224 с.
2. Керол Двек. Налаштуйся на зміни.
Нова психологія успіху // Знаю, розумію, керую собою. Внутрішньоособистісний
інтелект / упор. ООО «Смарт Ридинг»». –
Дніпро: Моноліт, 2019. – 240 с.
Н.Гавінська
