Текстовий матеріал для вивчення розділу

«СИНТАКСИС» на військову тематику

 

Тема: ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

Варіанти завдань для роботи з поданими нижче синтаксичними конструкціями: проаналізувати речення, визначити тип його ускладнення, пояснити розділові знаки, підкреслити головні/другорядні члени.

1.    Зрештою, бойова перемога над свідомістю ворога – це ключ до справжньої перемоги. [3,с.146]

2.    Україна – дивовижна країна. Має неймовірний потенціал: унікальних людей, мотивованих до видатних досягнень, колоритні традиції, в яких сила поєднана із кмітливістю, багаті природні ресурси та ще чимало всього хорошого.    [4, с.7]

3.    Жорсткий світ комунікацій навчив мене чотирьох «НЕ»: не дивуватися нічому, не вірити в інформацію з першого погляду, не брати все близько до серця і не поспішати з оцінками. [5, с.15]

4.    Технології постійно створюють дедалі досконаліші інструменти впливу на людину. Сьогодні вони безпрецедентно ефективні. І ставатимуть ще потужнішими. Технології завжди крутяться довкола ключового способу управління – комунікації. [5, с.35]

 

Тема: РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ, ЦИТАТИ

Варіанти завдань для роботи з поданими нижче синтаксичними конструкціями: проаналізувати речення, створити його структурну схему, пояснити розділові знаки.

 

1.    Кляузевіц у своїй класичній книзі ХІХ століття «Про війну» говорив, що «шок і трепет є необхідними ефектами, що виникають під час застосування військової сили й спрямовані на те, щоб знищити волю супротивника до опору».  [3,с.142]

2.    Ніцше якось сказав: «Що мене не вбиває, робить мене сильнішим». [3,с.535] 

3.    Джордж Орвелл сказав: «Цієї ночі ми спокійно спимо у своїх ліжках, тому що міцні чоловіки стоять вночі напоготові, щоб розправитися з тими, хто хоче нам  зашкодити».  [3,с.547]  

4.    Ніхто не скасовував слова класика теорії комунікації Джеймса Кері: «Величезний масив, що постає перед читачем, є не чистою інформацією, а відображенням сил, які протистоять одна одній у світі». [5, с.23]

  

Тема: СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Варіанти завдань для роботи з поданими нижче синтаксичними конструкціями: проаналізувати речення, створити структурні схеми до них, визначити тип речення, підкреслити головні/другорядні члени.

1)    Подумайте про той момент тривоги, який на вас очікує, про ту нервозність, про відчуття, яке повільно вас накриває через подію чи проблему, з якою доведеться мати справу. Якщо це станеться наступного разу, скажіть собі: «Хай що це, я впораюся з ним у будь-який час і в будь-якому місці». [1, с.26] (однорідні члени речення, пряма мова)

2)    Страх – це не те, із чим треба боротися. Це те, що треба прийняти.     [1, с.31]   (СПР)

3)    Знайте, що реальна ситуація ніколи не є аж такою поганою, як ситуація, яку ви самі розкручуєте у своїх думках. Хоч який перед вами стоїть виклик, скажіть собі: ви впораєтеся з цим у потрібний час і в потрібному місці.   [1,с.46]  (СР з різними видами зв.)

4)    Сфокусуйтеся на позитивних речах, які ви можете зробити, а не на можливих загрозах і ризиках. На тому, що ви прагнете зробити, а не на тому, чого сподіваєтесь уникнути. [1,с.46]      (СПР)

5)    Якщо ви справді хочете приймати масштабні рішення, що впливатимуть на ваше життя, варто не тільки слухати свій внутрішній голос, а й остерігатися впливу власного еґо.   [1,с.61]    (СПР)

6)    Для прийняття правильних рішень потрібна мудрість, а виміряти її секундоміром не вдасться.  [1,с.63]   (ССР)

7)    Що більше наше життя пов'язане з новітніми технологіями і технікою, то важливіша здатність час від часу зупинитися й зробити паузу. Сприймайте цю паузу як турботу і підживлення вашої інтуїції. [1,с.63-64]   (однорідні члени речення, прикладка)

8)    Якщо хочете, щоб ваші рішення були тільки найкращими, ви повинні бути в хорошій фізичній формі, здорові, ви маєте висипатися. [1,с.65]    (СР з різними видами зв.)

9)    Направду сміливі люди ніколи не забувають про обережність: вони максимально зосереджуються і потім уже вирішують рухатися вперед з повним усвідомленням не лише всіх небезпек, а й меж власних можливостей.  [1,с.67-68]   (БСР)

10)                 Шукайте поради в людей, які мають більше досвіду в тих царинах, де ви намагаєтеся вдосконалити себе, і взагалі мають більше життєвого досвіду. Створіть коло колег, учителів і радників, які змушують вас бути кращими. [1,с.71]   (СПР, однорідні члени речення)

11)                 Практика не робить нас невразливими до страху – вона дає інструменти, які можна використати в момент максимального стресу. [1,с.77]  (СР з різними видами зв.)

12)                 Зробіть усе правильно у маленькому масштабі – і у вас буде більше шансів на успіх у великому.    [1,с.85]    (ССР)

13)                 Коли ви помітите, що ваші думки стають негативними, зупиніться та переосмисліть їх. Зрозумійте, про що ви зараз думаєте і які позитивні думки хочете мати натомість. Запишіть їх, якщо це допоможе. Сформулюйте позитивними фразами, що саме ви хочете робити… Відточуйте ці позитивні думки. Немов лезо. Щоб вони давали чіткий сигнал кожній частині вашої нервової та ендокринної системи. Яскраво уявіть, як виконуєте дії, які хочете опанувати. І зосередьтеся на тому. щоб виконувати їх правильно. Пам'ятайте, що ментальні репетиції вимагають стільки само дисципліни, скільки й фізичні, а може, й більше.       [1,с.99-100]    (СПР)

14)                 Придумайте десять можливих способів, коли все пішло не так, а потім потренуйтеся, як ви впораєтеся з усіма десятьма ситуаціями. [1,с.101]  (СР з різними видами зв.)

15)                  Ви приймаєте рішення, а воно вже породжує сміливість, потрібну для його виконання.   [1,с.155]    (ССР, відокремлене означення)

16)                 Поліцейські та військовослужбовці вже багато знають про те, як підтримувати фізичну готовність, але спочатку належним чином має бути підготовлений саме розум, бо саме розум контролює руки, зброю, очі та вуха.           (Передмова Гевіна де Бекера)      [3,с.14]      

17)                 Коли починають летіти кулі, тоді є лише два типи людей: вояки й жертви; ті, хто воює, й ті, хто не готовий, не може або не хоче захищати себе. [3,с.18]      

18)                 Курсант-пілот може тренуватися на авіаційному тренажері вічно, але йому потрібен принаймні один реальний політ зі ще одним пілотом, який допоможе перейти до керування справжнім літаком.   [3,с.175]   

19)                 Щоб справитися з важким завданням, ви повинні бути достатньо сильними емоційно, і якщо ви сильні, ви зробите все правильно, коли настане ваш час.  [3,с.311]       

20)                 Дедалі частіше поліції  доводиться зустрічатися з організованими супротивниками, що озброєні штурмовими гвинтівками та бомбами. [3,с.18]      

21)                 Як тільки нація стає демократичною, вона фактично отримує щеплення від війни з іншими подібними націями. [3,с.22]       

22)                 Недосипання – це пряма дорога до того, щоб фізично стати потенційною жертвою стресу. [3,с.65]     

23)                 На жаль, у нашому суспільстві багато введених в оману людей, які щиро вірять, що можуть вічно обходитися чотирма годинами сну. [3,с.66]  

24)                 Поліцейські знають, що вони повинні відпрацьовувати заміну магазинів у своїй зброї. Хоча легко вставити магазин у пістолет і щільно закрити його, досвідчені поліцейські знають, що якщо вони не відпрацьовували цю просту дію, вони можуть не зуміти виконати її в стресовій ситуації. Особливо важливо відпрацьовувати навички у стресових навчальних ситуаціях, наприклад, під час бойових сутичок із застосуванням фарбованих куль.  [3,с.111]  

25)                 У ситуації, коли серце вискакує з грудей, втрата дрібної моторики та зору робить обов'язковим відпрацювання тих дій, які здаються простими, коли ви спокійні та зібрані. [3,с.112]   (кілька підрядних)

26)                 Під час бою може виникнути набір химерних спотворень сприйняття, які змінюють воїнові те, як він бачить світ і сприймає реальність. [3,с.118]   (кілька підрядних)

27)                 Необхідно докладати постійних зусиль і вдосконалювати реалістичні симуляційні тренування, щоб воїн розвинув набір навичок, які зможе перенести в реальність.  [3,с.158]   (кілька підрядних)

28)                 Якщо ми очікуємо на те, що наші воїни будуть спроможні застосовувати видану їм зброю належним чином, то вони повинні тренуватися на реалістичних симуляторах, які відтворюватимуть те, з чим доведеться зіткнутися в реальних умовах. [3,с.163] (кілька підрядних)

29)                 Якщо ви солдат, поліцейський, пожежник, фахівець екстреної медичної допомоги, педагог або який-небудь іще сучасний воїн, знайте, що ви виконуєте свої обов'язки на очах у громадськості. Хоча це може вас непокоїти, ви не повинні надто переживати через це. Якщо ви робите те, що повинні, правда вам не ворог. [3,с.218]  (однорідні члени речення, кілька підрядних)

30)                 Наприкінці дня, коли ви повернетеся додому, обіймете своїх близьких і скуштуєте страву, приготовану з любов'ю, вона матиме смак, якого ніколи не знатимуть ті, хто перебуває в безпеці. [3,с.290]     (однорідні члени речення, відокремлене означення, кілька підрядних)

31)                 Є ще воїни на цій землі, які рушають на заклик сурми, які крокують на звук пострілів.  [3,с.359]   (однорідна супідрядність)

32)                 Поки ваші вчинки праведні, поки ви дотримуєтеся правил і робите те, до чого вас закликає ваш обов'язок, доти ви матимете надійний правовий і психологічний захист.    [3,с.636]   (кілька підрядних)

33)                 Кодекс воїна в мирний час такий самий, як і в армії: виконуй свій обов'язок, захищай слабких, захищай громаду, протидій кривдникам, будь мужній, будь пильний, думай наперед, будь готовий, будь вірний уникай агресії, коли це можливо, а якщо ні, то перемагай і доводь перемогу до кінця. Повагу й честь здобувають учинками, з ними не народжуються.                   [3,с.249-250] 

34)                 Під час навчання в Канаді я чітко усвідомив, у чому справжня перевага нинішнього західного суспільства, що керується цінностіми розвинутої демократії. Вони живуть за, як я називаю, золотим правилом Вест-Пойнта, найстарішої військової академії  збройних сил: «Не кради, не бреши й не мовчи, коли це роблять інші». .    [4, с.16]

 

35)                 Якщо ти не служив, не стирав ноги, не розумієш, як витягувати солдата з пекла, як виконати дуже специфічне завдання під час ризикованої операції – то й поставити завдання своїм підлеглим ти також не зумієш. У ССО тебе сприймають тоді, коли ти рівний: спав разом біля багаття, ділив із ними горня чаю, останню цигарку на полігоні чи на фронті. Мої переконання не змінилися: офіцер, який не був на посаді командира групи спецпризначення, не відчуватиме всієї специфіки цієї важкої й особливої служби. А щоб усе правильно спланувати, треба бути одним з вовків у зграї, яку очолюєш. У нас завжди казали: «Якщо ти не був молодим вовком, то досвідченим вовчиськом уже не станеш».                        [4, с.78-79]

36)                  Українська армія – лідер у військовому застосуванні безпілотників; вони знищують техніку й піхоту, коригують вогонь, проводять розвідку.  [4, с.212]

37)                 Ми є тим, у що віримо. Ми залежимо від наших переконань. Ми маємо бути обачними з тим, у що віримо й у що плануємо повірити. Ми маємо бути відкритими до аргументів, які ставлять під сумнів наші переконання. І водночас ми маємо бути спроможними захистити наші переконання. якщо їх атакує наш ворог. [5, с.143] 

                                                                                       

 

Тема: РОБОТА З ТЕКСТОМ. АНАЛІЗ ТЕКСТУ

Текст 1.     Страх може бути наручниками, які втримують у полоні. Або катапультою, що запустить до висот. Прочитайте біографії великих чоловіків та жінок, і ви дізнаєтеся, що люди, які творять велике, зазвичай не заперечують і не ховають своїх страхів, а приймають їх. Не вважають, що страх є ворогом, а перетворюють його на союзника.

Наша мета – не усунення страху. Вам не треба, щоб страх зник. Ви не прагнете вийти на ринг, на сцену або на поле бою повністю спокійним і безтурботним. Професійні співаки, танцюристи, актори й доповідачі розкажуть вам, що нервозність, яку вони відчувають, – ця дрібка тривоги перед виступом, – для них набагато цінніша за золото, що без неї вони нічого б не досягли. […] Рекорди б'ють не завдяки досвіду, їх  б'ють у розпалі змагань і конкуренції.

Страх – не вогонь. Коли вогонь виходить з-під  контролю, він нищить. Навчіться ним користуватися, і ви зможете практично все. Оволодіння вогнем створило людську цивілізацію. Оволодіння страхом може змінити хід вашої долі.  [1, с.31-32]

 

    Текст 2.    Згадайте, коли ви востаннє переживали будь-який страх чи тривогу, заплющте очі й поверніться до цієї ситуації, пригадайте її максимально точно. У момент, коли відчуєте страх знову, зробіть вдих – і відчуйте цей електричний заряд страху, це тремтіння від хвилювання, які скеровують вас просто до винагороди.

Тепер запитайте себе: «Як я можу використати цей статичний заряд для самовдосконалення?»

         Запам'ятайте ці три кроки, щоб наступного разу ви могли швидко й чітко виконати всю послідовність дій у момент, коли відчуєте страх.    [1, с.47]     (СПР)

 

Текст 3.   У мене є секретна зброя, яка допомагає у бізнесі, – здоровий спосіб життя. Дотримання здорового харчування, щотижня масаж, сеанс медитації. Останні кілька років я іноді беру перерву від усіх справ і використовую цей час для того, щоб поміркувати. У мене неймовірно насичений графік, та я все одно іноді кидаю всі справи й віддаю годину часу суто на читання. Це допомагає тримати мозок у тонусі, а думки – в чистоті. Саме це й дає змогу приймати правильні рішення.  [1, с.65]   (однорідні члени речення, неповне речення, СР)

 

Текст 4.   Практика не створює досконалості. Вона створює компетентність. І це може бути критично важливим. Бо компетентність породжує впевненість. Не пихату хибну впевненість, а тиху внутрішню, яка відчувається кістками. Упевненість у тому, що все під контролем. [1, с.76]   (послідовний вид зв. між реченнями у тексті)

 

Текст 5.   Ось три ключові кроки до опанування практики ментальних репетицій, які можна застосовувати в усіх сферах свого життя.

СЛУХАЙТЕ. Будьте уважними до своїх думок. Почніть свідомо помічати свій внутрішній монолог і зауважувати, що саме каже голос у вашій голові. (Він є у всіх.) Коли ви на самоті, то, якщо це можливо, промовляйте ці думки вголос, не фільтруючи й не змінюючи їх. Хоч би що ви думали, виголошуйте це, нехай звучить. Те, що ви почуєте, може вас здивувати.

Якщо ви помічаєте, що ваші думки негативні, постійно крутяться навколо якоїсь несправедливості чи людини, яка сказала про вас щось погане, чи нечесного начальника, чи сварки з дружиною/чоловіком/хлопцем/дівчиною, і ви думаєте, що мали б сказати щось інше… Схаменіться і зупиніться. Бо відбувається ось що: ви репетируєте проблему. Тренуєтеся, щоб усе йшло неправильно. Відпрацьовуєте негатив. [ … ]  

ПЕРЕОСМИСЛЮЙТЕ. Коли ви помічаєте, що застрягли в негативних думках, зупиніться й розберіться, про що саме ви б хотіли думати. [ … ]   Щоб подумки репетирувати те, що ви хочете, щоб сталося, а не те, чого ви боїтеся чи про що шкодуєте.

ЗОСЕРЕДЬТЕСЯ. Недостатньо просто змінити негативні думки на позитивні. Коли ви почнете думати позитивно, вам треба відточити цю картинку, загострити ці думки, немов леза, щоб вони несли чітке й однозначне повідомлення.

Коли ваші думки розпорошені, вони не мають сильного впливу, як негативного, так і позитивного. Вони ніби розсіяне світло. Так проводять свої дні більшість людей: роблять якісь справи, тасуючи внутрішню колоду випадкових думок. Часто це переважно негативні думки, хоча серед них може бути й чимало доволі позитивних. Але там немає нічого умисного. Зазвичай ці сумбурні думки недостатньо ясні, щоб створити чіткий образ. Отож як вони можуть дати чіткий результат?

Ваші думки мають стати лазером. Визначте конкретні послідовності подій, учинків, ситуацій, які хочете втілити. А потім подумки пройдіть крізь усі ці послідовності, настільки конкретно й чітко, як можете.

А потім ще раз і ще раз.    [1, с.80-81]

   

Текст 6.   Поки ви остаточно не вирішите щось зробити, існуватиме непевність, шанс відступити, неефективність. Щодо всіх ініціатив (творчих так само) є одна елементарна істина, незнання якої знищило безліч ідей і блискучих планів: щойно ви остаточно вирішите щось зробити, Провидіння  теж почне рухатися. Відбуватимуться корисні для вас речі, які б інакше ніколи не відбулися. Рішення запускає цілу низку подій, які повертають на вашу користь найрізноманітніші непередбачувані інциденти, знайомства та матеріальну підтримку, яких ви досі навіть уявити не могли.

Коли ви приймаєте ясне, остаточне рішення, то одержуєте доступ до ресурсів, які досі недосяжні. По-перше, сміливість; по-друге, силу. [1, с.143]   (однорідні члени речення, вставні слова, СР)

 

Текст 7.   Ось вам найголовніша інформація про страх: якщо ви не знаєте, що має значення, то страх переможе, огорне вас і триматиме на місці. Якщо ж ви чітко усвідомлюєте, що має значення, то страх штовхатиме вас уперед.  [ … ]

Якщо хочете знати єдину ключову ідею, єдину стратегію. єдину дію, щоб приборкати страх, то це вона: ясно усвідомте, що має значення.    [1, с.156]   (однорідні члени речення, СР)

 

Текст 8.   У спецпризначенців неймовірно сильно розвинутий командний дух. Так, ми б'ємося за нашу країну, за демократію і за всі ці хороші речі. Але коли ви насправді там, долаєте кілометр за кілометром у багні, піску чи в снігу, а повітря над вами бринить смертельною небезпекою; або коли починають звучати постріли й вибухи і все навколо заповнюється димом та хаосом, то ви не думаєте про прапор і свободу, ви думаєте про те, щоб зберегти життя хлопцеві, який зараз біля вас.    [1, с.175]   (однорідні члени речення, СР)

 

Текст 9.   Опанування страху починається з рішення. Але ви можете знайти та прийняти його тільки тоді, коли знаєте, що має значення. Це має бути щось важливе – важливе для вас, – що робить ризик виправданим. Ось у чому суть страху: якщо ви не знаєте, що має значення, то він вас триматиме. Якщо ви чітко усвідомлюєте, що має значення, то страх штовхатиме вас уперед.  [1, с.178]   (СР)

 

Текст 10.   Реальність у тому, що ваше життя залежить від вас. І більше ні від кого. Кожен з нас приходить на світ сам, і сам з нього йде. Ваше життя визначається низкою виборів, і ви, і тільки ви приймаєте кожне з цих рішень. Так, у вас є друзі, радники, наставники, колеги, товариші; ви когось любите, хтось любить вас. Кожен, хто служив у збройних силах, може підтвердити, що ми готові покласти життя заради своїх братів і сестер. Віддати свої життя. Щоб урятувати їхні.. І хоча це правда, вона не змінює того факту, що ви самі долаєте свій шлях, і ніхто інший не може зробити цього замість вас, жодного кроку.   [1, с.183-184]   (однорідні члени речення, СР)

Текст 11.             Пряме наведення – це стан інтенсивної зосередженості, в якому всі ваші ресурси і можливості спрямовані на єдиний намір, коли ваша увага настільки сфокусована на прицільній сітці (або ж у механічному прицілі – на мушці, розташованій на передній частині ствола, звідси й пряме наведення), що все решта розмивається і зникає. Над вами можуть пролітати вертольоти на вулиці можуть лунати постріли. Поруч із вами хтось може кричати, але для вас нічого цього не існує. Може йти дощ чи сніг, бути спекотно чи зимно. [ … ] Несуттєво. Неважливо. Усе, що вас оточує, відходить далеко на задній план, ви цілком спокійні й розслаблені, зосереджені на своїй єдиній цілі.

Особливої складності додає те, що вам, однак, потрібно усвідомлювати весь той хаос навколо вас. Якась частина вашого мозку мусить залишатися свідомою того всього …. Ви ніколи повністю не відпускаєте ситуації, навіть на часточку секунди. Ви просто навчилися виводити шум на задній план і залишатися цілковито зосередженими.  [2, с.24-25]

Текст 12. Рівно стільки, скільки необхідно – цього ніколи не буде достатньо, навіть і близько. Морські котики тренуються так інтенсивно, бо на полв бою умови завжди будуть певною мірою гіршими, у певний спосіб скрутнішими, у сто разів складнішими, ніж ви очікуєте. В армії є відомий вислів, сказаний пруським начальником штабу, батьком сучасної військової стратегії Гельмутом фон Мольтке: «Жоден план битви не витримує зіткнення з ворогом.

Інакше кажучи, за планом не йде нічого й ніколи. Це перше правило битви і перше правило бізнесу.

Тобто якщо ви цілком і повністю налаштовані, що все піде за планом, то ви вже програли. Не зрозумійте мене неправильно: ви мусите бути цілком і повністю налаштовані, що все піде за планом. Проте ви також мусите бути готові до того, що все піде шкереберть, щойно ви натиснете на гачок.  [2, с.74-75]

Текст 13. Не можна розраховувати, що умови залишатимуться стабільними, доки ви втілюєте свій добре продуманий план. Адже так не буде. Те, що працювало минулого тижня вчора. п'ять хвилин тому, може не спрацювати цієї миті. У вас ніколи не буде часу зупинитися й перегрупуватися перед наступним кроком. Ви повинні бути свідомими того, що може статися, перш ніж воно станеться.

Звісно, це черговий парадокс: неможливо знати те, чого ми не знаємо, неможливо бути повністю готовими до несподіваного. Однак можна розвинути звичку  знати більше, ніж ви вважаєте за потрібне, що надасть вам потрібну для успіху перевагу, якої нема в інших.  [2, с.76]

 

Текст 14. Я зібрав численні дослідження випадків, коли поліцейські пережили настільки сильний ефект уповільненого часу, що могли бачити, як кулі пролітають повз них. Дехто міг підтвердити, що бачив, показуючи на місце, куди влучили кулі. Вони не мали на увазі, що кулі пролітали повз них у сповільненому режимі, як у спецефектах у кіно. Вони мали на увазі, що кулі пролітали повз них так само повільно, як пролітають низько швидкісні пейнтбольні кулі або фарбові кулі. [3, с.193]  (визначити вид зв'язку речень у тексті, знайти складне речення з кількома підрядними)

 

Текст 15. Найкращим зразком для воїна є приклад давніх лицарів. Лицар одягав обладунки, вішав на рамено зброю, а на лівий бік – щита. На цьому щиті трималося його право йти вперед і вершити добрі справи, здійснювати правосуддя на землі. Зрештою, порох переміг обладунки й лицарі пішли в небуття. Сьогодні вперше за багато століть з'явилися воїни (правоохоронці), які щодня одягають обладунки, вішають на рамено зброю, а на лівий бік – щита. На цьому щиті тримається їхнє право вершити правосуддя й робити добрі справи.         [3, с.355]  

Текст 16. Сьогодні поліцейські та пожежники – це щит: вони несуть щит на захист своїх міст…Наші військові – це меч, що викорінює ворога в його схронах у далеких краях. До них приєднуються і їх підтримують судді, освітяни, працівники швидкої медичної допомоги, соціальні працівники та незліченна кількість інших…Усі вони – воїни, паладини всіх родів і професій, які готові ризикувати життям і здоров'ям заради нас.

     У ці нові темні віки з'явився новий воїн, який прийняв виклик часу. [3, с.360]  

           .                                                 

Текст 17. А ще в Силах спеціальних операцій ми почали системно розгортати такий чутливий і дуже специфічний напрям діяльності, як проведення інформаційно-психологічних операцій. (відокремл. прикладка) […] Ефективна протидія таким впливам противника – не менш важлива зброя, ніж застосування підготовлених підрозділів спецпризначення. І це далеко не лише кібероперації, бо ж головне завдання – цілеспрямована боротьба ворога за серця  та уми наших людей. У цьому контексті підготовка окупованих регіонів і створення умов, аби люди чекали українську владу й вірили в неї – один із вагомих елементів всебічного, всеосяжного спротиву. (однорідність)    [4, с.77]

 

Текст 18. Ми ж добре знаємо з історії: війни виграють не армії, а народи. Відомо багато прикладів, коли маленькі країни перемагали великі й могутні держави. Розвинена й підготовлена територіальна оборона, вишколені підрозділи спецпризначення, навчена й психологічно готова армія, швидке й безкомпромісне реагування на воєнні загрози, а ще вдала робота спецслужб на всіх підконтрольних ділянках – усе це, на моє переконання, було нашими козирними картами, які принесли б успіх у протистоянні із серйозним противником, що мав значно більші ресурси і ліпше озброєння. (однорідність, вставна конструкція)    [4, с.102]

 

 Текст 19. Під час розроблення моделі української армії майбутнього треба мати на увазі, що армія «мирного часу» після війни такої інтенсивності просто не може залишитися такою самою за розміром. […] Правда в тому, що саме люди – самостійно організований національний спротив і не дуже технологічно озброєні сили оборони держави – зупинили наступ ворожої Росії та зірвали бліцкриг.

І саме передові технології мають рішуче змінити навантаження на людину в армії майбутнього. Передусім це автоматизація та роботизація армії, розвиток у ЗСУ стратегічної компоненти й нелінійних можливостей ведення війни – це дасть змогу тримати орієнтир на професійну армію нового покоління з потужним, високотехнологічним арсеналом зброї. Автоматизація озброєння та впровадження в нього елементів штучного інтелекту має забезпечити такий рівень, щоб у майбутньому першими в наступ пішли не люди, а бойові роботи. І в обороні зустріли ретельно запрограмовані й добре озброєні машини. У цифровій армії передбачена максимальна автономність дій і створення єдиної мережі поля бою для всіх учасників – і це одна з відчутних технологічних переваг вітчизняного війська.

Сучасні можливості розвідки, обробки інформації та передавання даних дадуть змогу впровадити систему ситуаційної обізнаності й автоматизовану систему управління військами.. Оборонні спроможності мають бути підсилені розвідувальними супутниками й захищеним інтернетом, безпілотною авіацією та підрозділами наземних і морських (включно з підводними) дронів.  [4, с.236]

 

Текст 20. Соцмережі та їхні заступники месенджери – ідеальний простір, щоб маніпулювати людьми. Вони краще за телебачення дають змогу сіяти гнів і пожинати плоди – а це ослаблені громадяни. Суспільства й держави. Вони дають змогу тестувати зв'язок між історією та аудиторією, мобілізувати й спрямовувати останню. Вони пропонують безкінечний потік інформації, проте мінімальні можливості для її пошуку та систематизації, шалену спокусу моментально поширювати контент і звабливу спроможність безкінечно спрощувати все на світі й трохи більше. [5, с.66]  (ряди однорідних членів речення)

 

Текст 21   За допомогою комунікацій наше життя розігнали до шаленої швидкості. Ми ледь встигаємо ковтати терабайти інформації. Вони безперервно бомбардують нас звідусіль, а ми розганяємо їх далі.

Нам рідко вдається якось осмислено впорядкувати їх, щоб зрозуміти, куди нас намагаються скерувати. Але якщо вони нас бомбардують, значить, це комусь потрібно. Ці «хтось» добре відомі: компанії, політики, громадські організації, держави й кожен, хто зацікавлений нав'язати нам певні переконання та емоції.

Якщо в нас немає цілісної картини, це спрощує атаки на нас і зовнішнє управління нами.   [5, с.18-19]

 

Текст 22       Війна за реальність – це комунікативна війна, що ведеться шляхом формування цінностей, переконань та емоцій людей і здійснення впливу на них.

Загалом війна є найвищим ступенем протистояння в будь-якій сфері життя з метою змінити реальність у трьох просторах: фізичному (земля, вола, небо), когнітивному (уявлення людини про себе, інших та світ загалом) і віртуальному.

Особливість віртуального простору в тому, що він надає можливості впливу і у фізичному, і в когнітивному просторах. Онлайн можна хакнути програмне забезпечення атомної станції чи персональні дані людей, зруйнувати критичну інфраструктуру, розташовану на землі, у воді або в повітрі. І так само тут можна вполювати душу й мозок людини.

Комунікативна війна триває безперервно і стосується кожного в буквальному сенсі».  [5, с.22]

 

Текст 23 Ще одна епічна битва науковців точиться довкола визначення спільного й відмінного між термінами «комунікаційний» та «комунікативний». Перший описує шляхи передавання інформації (медіа, інтернет тощо), а другий – суть інформації (мова, сенси, образи).

Тому комунікаційна війна – це коли соцмережі проти телебачення або сарафанне радіо проти медіа. А комунікативна – коли «Україна – це Європа» проти «руській мір» або реформатори проти корупціонерів».                [5, с.24] (питання про паронімію, неповне речення, цитати, наголошування слова образи)

.

 

ТЕКСТИ ДЛЯ ДИКТАНТІВ

1.                       Ви коли-небудь замислювалися, чому поліцейські носять щита на лівому боці? Це прямий, зумисний, недвозначний натяк на стародавніх лицарів. Лицарі дійсно були. Вони прокидалися кожного дня і вбиралися в обладунки. Причіпляли до пояса зброю, а до лівого боку – щита. І вони йшли вперед і робили добрі справи, вершили правосуддя на землі.

Та порох переміг обладунки, і лицарів не стало.

Сьогодні знову, вперше за багато століть, і в військовій, і в правоохоронній спільнотах ми маємо вояків, які щодня одягають обладунки, беруть до рук щити, пристібають до пояса зброю і йдуть робити добрі справи.

Якщо вони не лицарі, якщо вони не паладини, не новий лицарський орден, то скажіть мені, хто вони?

Давні лицарі здаються нам трохи міфічними, але ці нові лицарі – реальні та втілюють дух лицаря-паладина стародавнього зразка, відданого правді та справедливості захисника слабких і пригноблених.    (134 сл.)       [3, с.23]

 

 

2.              Пам'ятаєте слова Наполеона про те, що «момент найбільшої вразливості настає одразу після перемоги»? Ось чому розумний полководець контратакує одразу після того, як ворог витіснив його військо із займаних позицій. Бажано, щоб командир контратакував свіжими резервами, солдатами, не виснаженими фізично та психологічно «американськими гірками» бою. Оскільки ворог може розслабитися й стати вразливим у своїй перемозі, цілком ймовірно, що навіть невеликі сили зможуть його подужати й перебрати назад колишню позицію.

Щоб воїни не стали вразливими після того, як захоплять позицію, вони мусять бути навчені автоматично братися за виконання низки завдань, щоб утримати її під своїм контролем.

Вони повинні створити кругову охорону, підготувати позиції для захисту й визначити сектори ведення вогню на випадок контратаки супротивника. Вони повинні перерозподілити боєприпаси, пити багато рідини, надавати першу медичну допомогу, евакуювати поранених і полонених, а також облікувати все спорядження. Командири повинні контролювати ситуацію та доповідати про неї вищому керівництву. […]. Відпрацьовуючи таке завершення  операції під час тренувань, воїни в реальному бою не розслаблятимуться в цей вразливий момент, а будуть зайняті виконанням життєво важливих обов'язків, необхідних для виживання й успіху на полі бою.

[…] Військові, поліцейські, пожежники, парамедики та інші працівники стресових професій повинні розвивати таке мислення, практикуючи консолідацію та реорганізацію, щоб бути готовими до наступної місії. Для представників таких професій наступний виклик, пов'язаний із високим ризиком, може статися будь-якої миті, і від їхньої здатності рухатися до наступної цілі залежить життя. Старе японське прислів'я лаконічно передає цю концепцію: «Після бою затягніть шнури шолома». Іншими словами, не втрачайте пильності, здобувши перемогу.          (240 сл.)                   [3, с.62-63]

 

3.     Дебрифінг – це будь-яке обговорення після події, яке допомагає учасникам примиритися з нею й зробити з неї уроки. В ідеалі він допомагає закрити питання, так щоб подія не викликала більше емоційної напруги. Неформальний дебрифінг може бути просто обговоренням, яке виникає спонтанно після події, в той час як формальний дебрифінг – це вже глибше обговорення, тому що організований і проведений так, щоб забезпечити допомогу кожному. [ … ]

По-перше, це потрібно для того, щоб відтворити подію від початку до кінця, дізнатися, що було зроблено неправильно, а що правильно, і допомогти винести з цього практичні уроки. В армії вважають, що на тактичних навчаннях найбільше користі дає так званий «розбір польотів», коли всі учасники обговорюють те, що відбулося. Цей етап настільки важливий, що пропустити його – означає, по суті, змарнувати навчання.  [… ]

По-друге, дебрифінг – це час, щоб зібрати усіх разом. Пам'ятайте, що втрата чи викривлення пам'яті, ірраціональне почуття провини та безліч інших факторів можуть заважати комбатантам розібратися з усім тим, що сталося. Дебрифінг є інструментом для розв'язання цих питань, а також для відновлення морального духу та взаєморозуміння в підрозділі. Він може покращити здоров'я, а іноді навіть врятувати життя.    (178 сл.)          [3, с.544-545]

 

Список використаних джерел

 

1.   1.  Вебб Б. Приборкати страх: досвід «морського котика» / Брендон Вебб і Джон Девід Манн; пер. з англ. Микити Тищенка. – Київ, Yakaboo Publishing, 2023. – 192 с.

2.   2.  Вебб  Б. за участі Манна Д.Д.. Приціл: як приймати кращі рішення, коли весь світ проти тебе / Переклад з англійської Олександри Бойченко, Сергія Грицаєнка. – Київ, Yakaboo Publishing, 2018. –284 с.

3.    3. Гроссман Д., Крістенсен Л.. Бій: Психологія і фізіологія війни в часи війни та миру / пер. з англ.. Андрій Накорчевський, фах. ред. Олег Фешовець. Львів: Видавництво «Астролябія», 2023. – 720 с.

4.    4. Кривонос С. Зі щитом або на щиті. Правда про війну. – К.: Брайт Букс, 2024. – 366 с.

5.    5. Кулеба Д. Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. – Київ: Книголав, 2019. – 384 с.

6.   6.  Масао К. Самурай без меча. Як бути мудрим лідером і досягати перемог / Кітамі Масао; за заг. ред. Т.Кларка; пер. з англ. Д.Лученкової; 2-ге вид. – Київ: Форс Україна, 2020. – 240 с.