Ворог лютий, цинічний, одвічно жорстокий
Методично й нещадно нищить наші села й міста
Ракетами, авіабомбами, дронами.
Вбивцею може стати й вода!
Перлини архітектури й історії
Йдуть лелечим ключем в небуття...
Працею рук людських дбайливо-невтомних створеним
Будинкам охайним, садкам теж нема вороття...
Все розчистимо, відбудуємо, доведемо усе до пуття.
Тільки з засвітів не повернемо тих,
Хто уже попрощавсь із життям...
8.06.2023
Н.Гавінська
Століття - двадцять перше. Україна.
Міста наші стражденні, зболені невинно:
Дніпро... Харків... Херсон... Це лиш частина
Із тих, що ворог їх обстрілює шалено.
Лікарні, школи, житлові квартали...
Несуть щодня ракети смерть в наш український край.
Відлунюють у серці цифри - кількість постраждалих...
О Господи, прошу: безкарним зло це не лишай!
Бездушних і азартних вбивць рашистських,
Яка потвора їх зуміла народить?
Загарбників, їх ідеологів нацистських
Як може земленька свята носить?
Не давши ради просторам расєї,
Ввірвались нам "порядок наводить"?
Якби лише безмежний гнів душі моєї
Міг ту мерзоту навік спопелить!
31.01.2023
Н.Гавінська
Так легко втратити тоненьку ниточку довіри -
І сумніви обсядуть у ту ж мить:
Чи в доброті своїй ти не втрачаєш міри?
Чому так серце насторожено мовчить?
Зв'язок взаємний легко розірвати,
А от налагодити - важче вже виходить...
Та в світі цім усім потрібно знати:
Дрібка любові точно не зашкодить!
І хочеться любов цю дарувати.
Бо як же вижити в сучасності без неї?
І успіхів від тих не втомлюся чекати,
Хто варт довіри й щирості моєї!
24.09.2023. Н. Гавінська
Коли любов у світ ти з серця відпускаєш,
Вона повернеться сповна
В іскринках сміху чи в краплинках радості
В очах того, кого не бачив ти здавна.
Йому у серце віру і надію вклавши,
Промінчик совісті також додай.
Стисни в обіймах, у вічі ніжно глянувши,
І вже нічого більше не питай...
13.01.2024. Н. Гавінська
ВВІЧЛИВЕ
Не забувайте вдячності слова,
А особливо не шкодуйте тим, хто поряд.
Коли кивне в знак дяки голова,
Корона з неї не злетить під ноги.
Не бійтеся прихильність виявляти
Ласкавим поглядом чи усмішки теплом,
Бо потім може й не настати.
Той час, щоби ділитися душі добром.
Чому так важко висловити почуття,
Слова підтримки в горлі застрягають?
Багато з нас усе своє життя
Набуті ще з дитинства комплекси долають.
Наскільки мудрими і стриманими в слові
Повинні бути із дітьми батьки,
Щоб у дорослих вже нащадків мові
Не проростали рясно будяки!
Неввічливість переростає в хамство,
Немов іржа, руйнацію душі несе.
Байдужістю, зневагою, нахабством,
На жаль, знецінити так легко геть усе...
27.012023 Н.Гавінська
Ворог лютий, цинічний, одвічно жорстокий Методично й нещадно нищить наші села й міста Ракетами, авіабомбами, дронами. Вбивцею може с...
.jpg)
